Сторінка 10 з 14
здається. В цей важливий і радісний день сльози радості будуть у кожного з нас на очах, бо сьогодні вирішуємо нашу долю, про що наші предки тисячоліттям могли лише мріяти».
Разом з усіма делегатами посланці Мукачевого дружно голосували за возз'єднаний Закарпаття з Радянською Україною. До Народної Ради Закарпатської України під Мукачевого були обрані І. Туряниця, І. Керча, Г. Русин, І. Керечанин, Ф. Чекан та С. Борканюк.
В громадсько-політичне життя активно включалася молодь. У грудні 1944 року в Мукачевому відбулася конференція молоді, а 17 грудня - з'їзд, на якому оформилася Спілка молоді Закарпатської України (СМЗУ). В Мукачевому відбулися Перший конгрес учителів (23 грудня 1944 р.) і Перший з'їзд профспілок визволеного Закарпаття (21 січня 1945 p.).
Після того, як газета «Закарпатська правда» стала органом ЦК КПЗУ, в Мукачевому з 8 грудня 1945 року почала виходити міська газета «Прапор перемоги».
Вона висвітлювала життя громадських організацій, популяризовувала кращі зразки роботи трудящих по відбудові міста. На її сторінках мукачівці розповідали про своє життя, яке оновилося після встановлення народної влади. Практичну допомогу місцевій пресі надала виїзна редакція газети «Комсомольская правда». Її працівники вчили місцевих кореспондентів, як треба висвітлювати в газеті те чи інше питання. В Мукачевому виїзна редакція видала 40 номерів газети нід назвою «Комсомольская правда» в Закарпатській Україні».
Під керівництвом міської партійної організації трудящі Мукачевого швидко відбудовували зруйноване господарство. На підприємствах організовувалось соціалістичне змагання, налагоджувався виробничий процес. Безкорисну допомогу мукачівцям подавали колективи підприємств Москви, Ленінграда, Києва, Одеси та багатьох міст нашої Радянської країни. Не пройшло і року з дня визволення, як підприємства міста злагоджено працювали і давали продукцію для потреб народного господарства. Це відзначала перша міська партійна конференція, яка відбулася в липні 1040 року.
Поряд з відбудовою зруйнованих окупантами підприємств, йшла їх докорінна реконструкція, споруджувалися нові промислові об'єкти - меблева і трикотажна фабрики, хлібозавод тощо. Наявність достатньої кількості робочих рук, місцевої сировини - сприяла розвиткові харчової промисловості. В 1947 році в місті працювало 19 підприємств.
Ще більше прискорився розвиток промисловості Мукачевого в період п'ятої і шостої п'ятирічок. Якщо в 1946 році валова продукція підприємств міста обчислювалась в 1,1 млн. крб., то в 1967 році вона досягла 68,8 млн. крб. На 27 підприємствах працювало понад 12,6 тис. чол. Гордістю жителів міста є «Мукачівприлад» і верстатобудівний заводи.
Верстатобудівний завод ім. С. М. Кірова виник на основі старого підприємства, де в дорадянські часи було всього три старі токарні і два свердлильні верстати. Тепер його цехи оснащені складним сучасним обладнанням. Завод виготовляє напівавтомати для алмазної заточки металорізальних інструментів, обдирно-шліфувальні та інші верстати. Його продукція експортується у 18 країн світу.
За останні роки значного розвитку набула меблева промисловість міста. Після об'єднання п'яти меблевих артілей і фабрик виробництво художніх і гнутих меблів зосереджено з 1963 року в одному з найбільших на Закарпатті Мукачівському меблевому комбінаті. Порівняно з 1946 роком виробництво меблів у місті зросло в 1966 році в 60 разів. Для подання допомоги меблевикам Закарпаття в удосконаленні виготовлення нових виробів у Мукачевому створено (1958 р.) філіал республіканського науково-дослідного інституту «Укрдіпромеблі». Його наукові працівники
подали понад 350 проектів різних виробів, у т. ч. зразки сучасних меблів. Нові гарнітури, створені конструкторами філіалу в співдружності з колективами підприємств, відзначені першою премією на другому всесоюзному конкурсі в 1961 році в Москві. На республіканському ярмарку вони одержали диплом другого ступеня. Мукачівські меблі можна побачити в культурно-освітніх установах і на квартирах трудящих Москви, Ленінграда, Баку, Душанбе, Оренбурга, Сімферополя, Челябінська, Магнітогорська та багатьох інших містах і селах Радянського Союзу.
Добре зарекомендували себе й лижі, які виробляє Мукачівська лижна фабрика. На них радянські спортсмени не раз встановлювали рекорди на республіканських, лсітоіозних і міжнародних змаганнях, ними користуються на Памірі, Кавказі, и Підмосков'ї і Сибіру. Вони стали в пригоді нашим вченим на станціях «Північний полюс» і в далекій Антарктиці.
Найновішими вітчизняними верстатами і машинами обладнані підприємства міста - трикотажна, швейна і кондитерська фабрики, соковий, плодоконсервний, виноробний заводи, хлібокомбінат, заводи «Мукачівприлад» і комплектних лабораторій. Їх творцями і будівниками були не лише мукачівці, а й трудящі багатьох промислових центрів майже всіх республік країни. У спорудженні заводу «Мукачівприлад», наприклад,
Дивиться також інші населені пункти району: