Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В роки п'ятої п'ятирічки повністю завершилась реконструкція промислових підприємств міста. В результаті цього фанерно-меблевий комбінат в кілька
разів збільшив виробництво стільців і шаф. Було побудовано хлібозавод, ремонтно-механічні майстерні, нові цехи на фабриках і заводах. У місті не було жодного підприємства, яке б не поповнилось новими верстатами й обладнанням. Тільки промислові артілі одержали і встановили понад 300 верстатів.
Під час реконструкції підприємств зосереджувалась увага на тому, щоб якомога більше механізувати трудомісткі процеси праці. На Радванському каменедробарному заводі раніше майже весь комплекс робіт виконувався вручну. За п'ятирічку завод одержав понад 25 одиниць високопродуктивного устаткування - електроекскаватори, шарові лопати, конусні дробарки, бульдозери, пересувні електростанції та інше. Внаслідок повної механізації трудомістких процесів виробництва випуск продукції на заводі зріс в 4,3 раза.
Нові підприємства і технічне оснащення старих вимагали висококваліфікованих кадрів. З цією метою у місті було відкрито курси технічного навчання. Кадрові робітники передавали свій виробничий досвід молоді. Багато виробничників підвищували кваліфікацію на споріднених підприємствах в інших містах. Тільки протягом 1954 року в Ленінграді, Москві, Архангельську, Львові навчалося 58 робітників Ужгородського фанерно-меблевого комбінату. Ужгородські машиністи локомотивів після закінчення курсів відбували практику на Уралі і в Грузії.
В свою чергу робітники інших міст приїжджали до Ужгорода запозичати кращий досвід. Взуттєвики московської фабрики «Буревісник», відвідавши закарпатське місто, познайомились з роботою Ужгородської взуттєвої фабрики. Колективи обох фабрик уклали умову на соціалістичне змагання. Москвичі допомогли своїм українським друзям скласти план реконструкції. Пізніше вони надіслали їм спеціальне пристосування до швейних машин, що дало можливість щорічно економити 43 тис. карбованців.
Дружні зв'язки встановилися між колективами фанерно-меблевого комбінату і Усть-Іжорського фанерного комбінату Ленінградської області, між ужгородськими і московськими хлібозаводами та іншими підприємствами. Ця дружба збагачує трудову енергію людей, допомагає їм удосконалювати виробництво і працювати з перспективою.
У трудових буднях народжувалася ініціатива людей, працювала творча думка, скерована на те, щоб піднести виробництво, домогтися високоякісної продукції, знизити її собівартість. За п'яту п'ятирічку па підприємствах Ужгорода було внесено понад 1400 раціоналізаторських пропозицій. Багато з них впроваджено у виробництво, і це дало державі економії на 6972 тис. карбованців. Начальник цеху фанерно-меблевого комбінату М. Ю. Притула вніс 52 раціоналізаторські пропозиції, реалізація яких дала значний економічний ефект. Світлова сигналізація до лінотипу на випадок перегріву нагрівника, запропонована електромеханіком ужгородської друкарні Л. Л. Бутковці, була прийнята для впровадження в поліграфічну промисловість СРСР.
Інтенсивно розвивалась промисловість Ужгорода в роки семирічки. З'явились нові галузі промисловості - приладобудування, машинобудування. Значно розширилося виробництво побутових топа рів і харчових продуктів. Стали до ладу 8 нових підприємств: завод «Ужгородприлад», фабрика побутової хімії, авторемонтний, механічнії іі заводи, ремонтно-монтажний комбінат та інші. Па діючих підприємствах побудовано 93 цехи і 19 реконструйовано. Проведено реорганізацію артілей, побудовано автовокзал.
До участі у виробничому житті широко залучалися трудящі міста. В кінці 1963 року на громадських засадах створено раду новаторів у складі 45 чол. На 19 підприємствах почали працювати громадські конструкторські бюро. Члени ради і бюро скеровували творчу думку інженерів, техніків і робітників на вдосконалення виробничого процесу. На допомогу новаторам виробництва прийшли також працівники Будинку науково-технічної пропаганди та університету технічного прогресу
Серед громадських організацій особливо добре зарекомендувала себе міська рада економічного аналізу. Очолив її працівник державного банку інженер-економіст 3. І. Швець. На основі ряду досліджень рада рекомендує підприємствам ті чи інші заходи, які при застосуванні на виробництві дають економічний ефект. За допомогою ради багато підприємств у 1964 році зуміли значно знизити собівартість продукції і своєчасно виконати плани нагромаджень.
У боротьбі за перетворення в життя накреслень семирічного плану (1959-1965 pp.) виняткову роль відіграли передові робітники міста. Працюючи по-комуністичному, вони вносили вагомий вклад у справу технічного розвитку міста. Зачинателем цього патріотичного руху стала робітниця фанерно-меблевого комбінату Юлія Іванівна Гудак. За високі виробничі показники
Ужгород
Сторінка 15 з 20
ідеї. Багато підприємств взяли шефство над колгоспами. Силами колективу електростанції було електрифіковано 7 сіл.В роки п'ятої п'ятирічки повністю завершилась реконструкція промислових підприємств міста. В результаті цього фанерно-меблевий комбінат в кілька
Під час реконструкції підприємств зосереджувалась увага на тому, щоб якомога більше механізувати трудомісткі процеси праці. На Радванському каменедробарному заводі раніше майже весь комплекс робіт виконувався вручну. За п'ятирічку завод одержав понад 25 одиниць високопродуктивного устаткування - електроекскаватори, шарові лопати, конусні дробарки, бульдозери, пересувні електростанції та інше. Внаслідок повної механізації трудомістких процесів виробництва випуск продукції на заводі зріс в 4,3 раза.
Нові підприємства і технічне оснащення старих вимагали висококваліфікованих кадрів. З цією метою у місті було відкрито курси технічного навчання. Кадрові робітники передавали свій виробничий досвід молоді. Багато виробничників підвищували кваліфікацію на споріднених підприємствах в інших містах. Тільки протягом 1954 року в Ленінграді, Москві, Архангельську, Львові навчалося 58 робітників Ужгородського фанерно-меблевого комбінату. Ужгородські машиністи локомотивів після закінчення курсів відбували практику на Уралі і в Грузії.
В свою чергу робітники інших міст приїжджали до Ужгорода запозичати кращий досвід. Взуттєвики московської фабрики «Буревісник», відвідавши закарпатське місто, познайомились з роботою Ужгородської взуттєвої фабрики. Колективи обох фабрик уклали умову на соціалістичне змагання. Москвичі допомогли своїм українським друзям скласти план реконструкції. Пізніше вони надіслали їм спеціальне пристосування до швейних машин, що дало можливість щорічно економити 43 тис. карбованців.
Дружні зв'язки встановилися між колективами фанерно-меблевого комбінату і Усть-Іжорського фанерного комбінату Ленінградської області, між ужгородськими і московськими хлібозаводами та іншими підприємствами. Ця дружба збагачує трудову енергію людей, допомагає їм удосконалювати виробництво і працювати з перспективою.
У трудових буднях народжувалася ініціатива людей, працювала творча думка, скерована на те, щоб піднести виробництво, домогтися високоякісної продукції, знизити її собівартість. За п'яту п'ятирічку па підприємствах Ужгорода було внесено понад 1400 раціоналізаторських пропозицій. Багато з них впроваджено у виробництво, і це дало державі економії на 6972 тис. карбованців. Начальник цеху фанерно-меблевого комбінату М. Ю. Притула вніс 52 раціоналізаторські пропозиції, реалізація яких дала значний економічний ефект. Світлова сигналізація до лінотипу на випадок перегріву нагрівника, запропонована електромеханіком ужгородської друкарні Л. Л. Бутковці, була прийнята для впровадження в поліграфічну промисловість СРСР.
Інтенсивно розвивалась промисловість Ужгорода в роки семирічки. З'явились нові галузі промисловості - приладобудування, машинобудування. Значно розширилося виробництво побутових топа рів і харчових продуктів. Стали до ладу 8 нових підприємств: завод «Ужгородприлад», фабрика побутової хімії, авторемонтний, механічнії іі заводи, ремонтно-монтажний комбінат та інші. Па діючих підприємствах побудовано 93 цехи і 19 реконструйовано. Проведено реорганізацію артілей, побудовано автовокзал.
До участі у виробничому житті широко залучалися трудящі міста. В кінці 1963 року на громадських засадах створено раду новаторів у складі 45 чол. На 19 підприємствах почали працювати громадські конструкторські бюро. Члени ради і бюро скеровували творчу думку інженерів, техніків і робітників на вдосконалення виробничого процесу. На допомогу новаторам виробництва прийшли також працівники Будинку науково-технічної пропаганди та університету технічного прогресу
Серед громадських організацій особливо добре зарекомендувала себе міська рада економічного аналізу. Очолив її працівник державного банку інженер-економіст 3. І. Швець. На основі ряду досліджень рада рекомендує підприємствам ті чи інші заходи, які при застосуванні на виробництві дають економічний ефект. За допомогою ради багато підприємств у 1964 році зуміли значно знизити собівартість продукції і своєчасно виконати плани нагромаджень.
У боротьбі за перетворення в життя накреслень семирічного плану (1959-1965 pp.) виняткову роль відіграли передові робітники міста. Працюючи по-комуністичному, вони вносили вагомий вклад у справу технічного розвитку міста. Зачинателем цього патріотичного руху стала робітниця фанерно-меблевого комбінату Юлія Іванівна Гудак. За високі виробничі показники