Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За свою мистецьку роботу В. Воловик, Г. Ігнатович, А. Ратміров, К. Маринченко, В. Аведіков, О. Дудківська, М. Харченко, М. Пільцер були удостоєні почесного звання - заслужених артистів УРСР.
Поряд з ужгородськими художниками, скульпторами, артистами, композиторами, письменниками плідно працюють народні умільці - вишивальниця Г. Шпінська, різьбяр по кості Д. Лазар, майстер художнього ткання і плетіння Г. Драмарецька та інші. Справою рук талановитого майстра Миколи Сядристого є такі вироби, як мініатюрна балалайка, що вміщується в футлярі, зробленому з половинки макового зерна, мотор у тисячу разів менший від сірникової головки тощо. Багато його унікальних робіт експонувалося на Всесвітній виставці в Монреалі.
В стінах стародавнього Ужгородського замку розміщено Закарпатський державний музей і картинну галерею. Тут зібрано цінні надбання культури, рідкісні експонати, які переконливо висвітлюють історію Закарпаття. В музеї зберігається близько 40 тис. експонатів - кам'яні, бронзові і залізні знаряддя праці, зразки зброї різних часів, унікальні стародруки і рукописи книг, етнографічні колекції вишивок, вироби з дерева, кераміки, оригінальні макети закарпатських сіл тощо. В картинній галереї експонуються роботи багатьох українських, російських та іноземних художників і скульпторів. Відомий художник -мистецтвознавець, академік І. Грабар, уродженець Ужгорода, подарував галереї колекцію своїх pобіт. Музей і картинну галерею щороку відвідує близько 80 тис. екскурсантів.
На Замковій горі споруджується новий музей дерев'яного зодчества і етнографії. З різних районів Закарпаття сюди звезені старі гуцульські будівлі, знаряддя праці, предмети народного декоративного мистецтва, типові домашні речі. Відвідувачі музею матимуть змогу наочно побачити, як жили закарпатці до радянських часів і порівняти минулі села з сучасними.
Роль культури і мистецтва в житті міста з кожним роком зростає. В Ужгороді працює 125 колективів художньої самодіяльності, в них бере участь близько 5000 чоловік. Трудящим добре відомі самодіяльний народний ансамбль пісні і танцю фанерно-меблевого комбінату, хорова капела вчителів, ансамбль пісні та танцю механічного заводу, танцювальний колектив студентів університету та інші.
В Ужгороді є 59 бібліотек, в яких нараховується понад 640 тис. примірників книг, 25 клубів та червоних кутків, міське відділення товариства «Знання», кінолекторій та 16 народних університетів. Для населення організовуються лекції, зустрічі з письменниками, ветеранами громадянської і Великої Вітчизняної воєн,
Героями Соціалістичної Праці. Споруджено парк культури і відпочинку ім. Горького, амфітеатр на 4,5 тис. місць. Парк - улюблене місце трудящих. Тут з концертами і виставами виступали Піддуклянський український народний ансамбль Словацького краю ЧССР, словацький ансамбль пісні і танцю «Чарніца», український державний народний театр з міста Пряшева. В теплій обстановці братерської дружби демонстрували своє мистецтво і такі відомі колективи Угорської Народної Республіки як «Чардаш», «Будапешт», «Дунай», самодіяльний хор з міста Ніредьгаза, естрадний концерт НДР, артисти Югославії, Москви, Києва, Ташкента, Тбілісі.
Значно зросла і кіномережа міста. В 1946 році в Ужгороді була одна кіноустановка, тепер їх 45. Збудовано нові кінотеатри «Комсомолець», «Москва», функціонує літній кінотеатр на 600 місць.
Ужгородці люблять спорт, для них створено понад 150 різних спортивних споруд. Серед них - стадіони «Авангард» і «Спартак», водний басейн, З0 баскетбольних і 70 волейбольних майданчиків, 14 спортивних залів, 9 футбольних полів, 20 тенісних кортів. Понад З0 чол. стали майстрами спорту, майже тисяча - першорозрядниками, 6100 чол. одержали масові спортивні розряди. За межами області відомі прізвища кращих спортсменів міста А. Фарагуна, Я. Мийо, Й. Гагера, Т. Негера, П. Герка, С. Танинця, П. Ковач, О. Єгорова, С. Вереша.
Вихованці Ужгородської футбольної команди М. Михалина, Д. Товт, Ю. Лавер, Е. Юст, М. Коман, 3. Сенгетовський, Й. Беца, Й. Сабо, Ф. Медвідь, В. Турянчик успішно виступали на республіканських, всесоюзних і міжнародних чемпіонатах з футболу. Окремі гравці і понині захищають честь київської команди «Динамо». Багатьом з них присвоєно звання майстра спорту і заслуженого майстра спорту СРСР.
З кожним роком міцніють спортивні зв'язки молоді Ужгорода з спортсменами братніх соціалістичних республік. Щороку в місті проводяться міжнародні зустрічі спортсменів Закарпаття, Чехословаччини й Угорщини з футболу, легкої атлетики, тенісу, волейболу, баскетболу. Ці зустрічі проходять в теплій обстановці і сприяють зміцненню дружби між народами братніх соціалістичних країн.
Ужгород
Сторінка 19 з 20
У 1946 році в Ужгороді створено Закарпатський український драматичний театр. Керівником його став народний артист СРСР В. Магар. В становленні театру велику допомогу подали театральні колективи Запоріжжя і Чернівців. Поряд з ужгородськими художниками, скульпторами, артистами, композиторами, письменниками плідно працюють народні умільці - вишивальниця Г. Шпінська, різьбяр по кості Д. Лазар, майстер художнього ткання і плетіння Г. Драмарецька та інші. Справою рук талановитого майстра Миколи Сядристого є такі вироби, як мініатюрна балалайка, що вміщується в футлярі, зробленому з половинки макового зерна, мотор у тисячу разів менший від сірникової головки тощо. Багато його унікальних робіт експонувалося на Всесвітній виставці в Монреалі.
В стінах стародавнього Ужгородського замку розміщено Закарпатський державний музей і картинну галерею. Тут зібрано цінні надбання культури, рідкісні експонати, які переконливо висвітлюють історію Закарпаття. В музеї зберігається близько 40 тис. експонатів - кам'яні, бронзові і залізні знаряддя праці, зразки зброї різних часів, унікальні стародруки і рукописи книг, етнографічні колекції вишивок, вироби з дерева, кераміки, оригінальні макети закарпатських сіл тощо. В картинній галереї експонуються роботи багатьох українських, російських та іноземних художників і скульпторів. Відомий художник -мистецтвознавець, академік І. Грабар, уродженець Ужгорода, подарував галереї колекцію своїх pобіт. Музей і картинну галерею щороку відвідує близько 80 тис. екскурсантів.
На Замковій горі споруджується новий музей дерев'яного зодчества і етнографії. З різних районів Закарпаття сюди звезені старі гуцульські будівлі, знаряддя праці, предмети народного декоративного мистецтва, типові домашні речі. Відвідувачі музею матимуть змогу наочно побачити, як жили закарпатці до радянських часів і порівняти минулі села з сучасними.
Роль культури і мистецтва в житті міста з кожним роком зростає. В Ужгороді працює 125 колективів художньої самодіяльності, в них бере участь близько 5000 чоловік. Трудящим добре відомі самодіяльний народний ансамбль пісні і танцю фанерно-меблевого комбінату, хорова капела вчителів, ансамбль пісні та танцю механічного заводу, танцювальний колектив студентів університету та інші.
В Ужгороді є 59 бібліотек, в яких нараховується понад 640 тис. примірників книг, 25 клубів та червоних кутків, міське відділення товариства «Знання», кінолекторій та 16 народних університетів. Для населення організовуються лекції, зустрічі з письменниками, ветеранами громадянської і Великої Вітчизняної воєн,
Героями Соціалістичної Праці. Споруджено парк культури і відпочинку ім. Горького, амфітеатр на 4,5 тис. місць. Парк - улюблене місце трудящих. Тут з концертами і виставами виступали Піддуклянський український народний ансамбль Словацького краю ЧССР, словацький ансамбль пісні і танцю «Чарніца», український державний народний театр з міста Пряшева. В теплій обстановці братерської дружби демонстрували своє мистецтво і такі відомі колективи Угорської Народної Республіки як «Чардаш», «Будапешт», «Дунай», самодіяльний хор з міста Ніредьгаза, естрадний концерт НДР, артисти Югославії, Москви, Києва, Ташкента, Тбілісі.
Значно зросла і кіномережа міста. В 1946 році в Ужгороді була одна кіноустановка, тепер їх 45. Збудовано нові кінотеатри «Комсомолець», «Москва», функціонує літній кінотеатр на 600 місць.
Ужгородці люблять спорт, для них створено понад 150 різних спортивних споруд. Серед них - стадіони «Авангард» і «Спартак», водний басейн, З0 баскетбольних і 70 волейбольних майданчиків, 14 спортивних залів, 9 футбольних полів, 20 тенісних кортів. Понад З0 чол. стали майстрами спорту, майже тисяча - першорозрядниками, 6100 чол. одержали масові спортивні розряди. За межами області відомі прізвища кращих спортсменів міста А. Фарагуна, Я. Мийо, Й. Гагера, Т. Негера, П. Герка, С. Танинця, П. Ковач, О. Єгорова, С. Вереша.
Вихованці Ужгородської футбольної команди М. Михалина, Д. Товт, Ю. Лавер, Е. Юст, М. Коман, 3. Сенгетовський, Й. Беца, Й. Сабо, Ф. Медвідь, В. Турянчик успішно виступали на республіканських, всесоюзних і міжнародних чемпіонатах з футболу. Окремі гравці і понині захищають честь київської команди «Динамо». Багатьом з них присвоєно звання майстра спорту і заслуженого майстра спорту СРСР.
З кожним роком міцніють спортивні зв'язки молоді Ужгорода з спортсменами братніх соціалістичних республік. Щороку в місті проводяться міжнародні зустрічі спортсменів Закарпаття, Чехословаччини й Угорщини з футболу, легкої атлетики, тенісу, волейболу, баскетболу. Ці зустрічі проходять в теплій обстановці і сприяють зміцненню дружби між народами братніх соціалістичних країн.