Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Я. Кадар, Т. Живков, космонавти і Маршали Радянського Союзу.
В місті працює ряд позашкільних закладів: Палац піонерів, станції юних техніків, натуралістів, дитяча залізниця. При Палаці піонерів є З0 гуртків художньої самодіяльності, образотворча студія. Вихованці студії посилають свої роботи на республіканські, всесоюзні і міжнародні виставки дитячого малюнка. Юні художники нагороджувались медалями виставок, грамотами ЦК ЛКСМУ, ЦК ВЛКСМ, Міністерства освіти УРСР.
Керівник студії 3. С. Баконі удостоєний звання заслуженого вчителя школи УРСР.
Крім загальноосвітніх шкіл, у місті є 5 спеціальних середніх учбових закладів: музична школа, училища музичне та прикладного мистецтва, технікум радянської торгівлі, професійно-технічне і технічне училища.
Музичне училище закінчило понад 900 чол. Багато з них навчалося потім у Московській, Ленінградській, Одеській, Львівській, Казанській консерваторіях. Училище пишається своїми випускниками. Серед них чимало талановитих діячів музичної культури. С. Мартон - композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, Л. Васильченко, яка на міжнародному конкурсі в Будапешті у 1961 році здобула знання лауреата міжнародного конкурсу вокалістів, тепер солістка Державного Академічного Великого театру в Москві, М. Попенко - диригент Закарпатського заслуженого народного хору, І. Лацанич - диригент Львівського державного оперного театру ім. І. Франка, І. Мокан - артист державного симфонічного оркестру УРСР, К. Генел - соліст Львівського симфонічного оркестру, викладач Львівській консерваторії ім. М. В. Лисенка, А. Златова - солістка Мінського оперного театру, М. Білий - соліст Казанського оперного театру, В. Штефуца - соліст ансамблю пісні і танцю ім. Александрова та інші. Більшість викладачів училища - це колишні його випускники.
Ужгородське училище прикладного мистецтва за роки свого існування підготувало 240 майстрів-художників. Більша частина з них - діти робітників і селян. Загато випускників училища одержали вищу освіту у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва, Ленінградському, Київському художніх інститутах. Ужгородські художники беруть участь в обласних, республіканських і міжнародних виставках.
Ужгород став університетським містом. З 1945 року тут працює державний університет. Значну допомогу в організації навчання і обладнанні кабінетів подали йому наукові заклади країни. Лише в 1955 році близько 20 інститутів Академії наук УРСР передали ужгородцям електровимірювальну апаратуру, радіометричні установки, рефректометри та інше устаткування. В комплектуванні наукової бібліотеки рідкісними виданнями допомогли їй Ленінградський університет, Державна публічна бібліотека ім. Салтикова-Щедріна. Ботанічний сад університету одержав насіння і саджанці від 120 ботанічних садів і наукових установ країни. 160 працівників університету захистили докторські і кандидатські дисертації. Вони працюють в багатьох наукових закладах країни: доктор історичних наук А. Пушкаш - в Інституті історії Академії наук СРСР, кандидат історичних наук І. Ганжа і кандидат філологічних наук М. Пещак - в Академії наук УРСР. Близко 200 чоловік
викладацького складу - це випускники університету. Серед них керівні працівники ректорату і факультетів - проректори М. О. Лакиза, І. М. Чаварга, декани - Ю, І. Балега, І. В. Смоланка, Г. С. Чекрій завідуючі кафедрами - В. В. Хайнас, І. М. Гранчак, М. П. Лизанець, М. І. Головей, В. І. Комендар, М. М. Ганич. Кафедри університету підтримують творчі зв'язки з багатьма науковими центрами, вузами та учбовими закладами зарубіжних країн. Університет співробітничає з трьома іноземними вищими учбовими закладами: Сегедським і Ніредьгазьким педагогічними інститутами Угорської Народної Республіки та Копзицьким університетом ім. П. Й. Шафарика Чехословацької Соціалістичної Республіки. Практикується взаємний обмін науковою продукцією, спільна праця над колективними дослідженнями, монографіями. Ужгородські студенти й аспіранти виїздять в братні країни для вивчення мов, проведення виробничої практики. З цією метою до Ужгорода прибувають представники вузів Чехословаччини й Угорщини.
Для багатьох закарпатців університет став другою сім'єю. Хіба міг коли-небудь простий залізничник М. І. Кишко мріяти про вищу освіту для своїх шести дітей? А сьогодні у робітничій родині два чоловіки мають середню спеціальну освіту, чотири - вищу, два з них кандидати наук. Один із синів С. М. Кишко - декан загальнотехнічного факультету Ужгородського університету.
В обласному центрі Закарпаття працюють культурно-освітні установи: музично-драматичний театр, філармонія, обласний будинок культури, широкоформатний кінотеатр. Часто виступають на гастролях видатні артисти з великих міст нашої Батьківщини та зарубіжних країн. У місті проходять художньо-самодіяльні огляди й олімпіади, організовуються виставки.
Ужгород
Сторінка 18 з 20
«Мир» є Голова Ради Міністрів СРСР О. М. Косигін, державні діячі соціалістичних країн Ю. Цеденбал , В. Ульбріхт,Я. Кадар, Т. Живков, космонавти і Маршали Радянського Союзу.
Керівник студії 3. С. Баконі удостоєний звання заслуженого вчителя школи УРСР.
Крім загальноосвітніх шкіл, у місті є 5 спеціальних середніх учбових закладів: музична школа, училища музичне та прикладного мистецтва, технікум радянської торгівлі, професійно-технічне і технічне училища.
Музичне училище закінчило понад 900 чол. Багато з них навчалося потім у Московській, Ленінградській, Одеській, Львівській, Казанській консерваторіях. Училище пишається своїми випускниками. Серед них чимало талановитих діячів музичної культури. С. Мартон - композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, Л. Васильченко, яка на міжнародному конкурсі в Будапешті у 1961 році здобула знання лауреата міжнародного конкурсу вокалістів, тепер солістка Державного Академічного Великого театру в Москві, М. Попенко - диригент Закарпатського заслуженого народного хору, І. Лацанич - диригент Львівського державного оперного театру ім. І. Франка, І. Мокан - артист державного симфонічного оркестру УРСР, К. Генел - соліст Львівського симфонічного оркестру, викладач Львівській консерваторії ім. М. В. Лисенка, А. Златова - солістка Мінського оперного театру, М. Білий - соліст Казанського оперного театру, В. Штефуца - соліст ансамблю пісні і танцю ім. Александрова та інші. Більшість викладачів училища - це колишні його випускники.
Ужгородське училище прикладного мистецтва за роки свого існування підготувало 240 майстрів-художників. Більша частина з них - діти робітників і селян. Загато випускників училища одержали вищу освіту у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва, Ленінградському, Київському художніх інститутах. Ужгородські художники беруть участь в обласних, республіканських і міжнародних виставках.
Ужгород став університетським містом. З 1945 року тут працює державний університет. Значну допомогу в організації навчання і обладнанні кабінетів подали йому наукові заклади країни. Лише в 1955 році близько 20 інститутів Академії наук УРСР передали ужгородцям електровимірювальну апаратуру, радіометричні установки, рефректометри та інше устаткування. В комплектуванні наукової бібліотеки рідкісними виданнями допомогли їй Ленінградський університет, Державна публічна бібліотека ім. Салтикова-Щедріна. Ботанічний сад університету одержав насіння і саджанці від 120 ботанічних садів і наукових установ країни. 160 працівників університету захистили докторські і кандидатські дисертації. Вони працюють в багатьох наукових закладах країни: доктор історичних наук А. Пушкаш - в Інституті історії Академії наук СРСР, кандидат історичних наук І. Ганжа і кандидат філологічних наук М. Пещак - в Академії наук УРСР. Близко 200 чоловік
викладацького складу - це випускники університету. Серед них керівні працівники ректорату і факультетів - проректори М. О. Лакиза, І. М. Чаварга, декани - Ю, І. Балега, І. В. Смоланка, Г. С. Чекрій завідуючі кафедрами - В. В. Хайнас, І. М. Гранчак, М. П. Лизанець, М. І. Головей, В. І. Комендар, М. М. Ганич. Кафедри університету підтримують творчі зв'язки з багатьма науковими центрами, вузами та учбовими закладами зарубіжних країн. Університет співробітничає з трьома іноземними вищими учбовими закладами: Сегедським і Ніредьгазьким педагогічними інститутами Угорської Народної Республіки та Копзицьким університетом ім. П. Й. Шафарика Чехословацької Соціалістичної Республіки. Практикується взаємний обмін науковою продукцією, спільна праця над колективними дослідженнями, монографіями. Ужгородські студенти й аспіранти виїздять в братні країни для вивчення мов, проведення виробничої практики. З цією метою до Ужгорода прибувають представники вузів Чехословаччини й Угорщини.
Для багатьох закарпатців університет став другою сім'єю. Хіба міг коли-небудь простий залізничник М. І. Кишко мріяти про вищу освіту для своїх шести дітей? А сьогодні у робітничій родині два чоловіки мають середню спеціальну освіту, чотири - вищу, два з них кандидати наук. Один із синів С. М. Кишко - декан загальнотехнічного факультету Ужгородського університету.
В обласному центрі Закарпаття працюють культурно-освітні установи: музично-драматичний театр, філармонія, обласний будинок культури, широкоформатний кінотеатр. Часто виступають на гастролях видатні артисти з великих міст нашої Батьківщини та зарубіжних країн. У місті проходять художньо-самодіяльні огляди й олімпіади, організовуються виставки.