Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
на заклик ЦК КПЧ, був проведений тиждень бойової пролетарської солідарності.
Починаючи з 1924 року на Закарпатті щорічно проводилися ленінські дні, тижні і місяці, які користувалися величезним успіхом у широких мас трудящих краю. Особливо велике політичне значення мали перші на Закарпатті вибори до чехословацького парламенту, які відбулись 16 березня 1924 року. І хоч власті зробили все можливе для того, щоб забезпечити успіх партій урядової коаліції на чолі з аграріями, вибори закінчилися переконливою перемогою комуністів. За список компартії проголосувало 100 242 чол. При виборах до палати депутатів (39,7 проц. дійсних голосів) і 82 273 чол. у сенат (38,7 проц.). Першими представниками трудящих Закарпаття у парламенті Чехословаччини були І. Мондок, І. Локота, М. Сидоряк, Е. Шафранко, Й. Гаті та інші.
Глибоку зацікавленість результатами виборів на Закарпатті виявив світовий пролетаріат. На багатолюдному мітингу в Празі робітники столиці палко вітали перемогу закарпатських комуністів. Радянська преса докладно висвітлювала, як проходили вибори на Закарпатті, передала привіт від комуністів CPСP «далеким братам і товаришам у боротьбі, яку вони розпочали». Журнал «Комуністичний Інтернаціонал» писав: «Голосування в Підкарпатській Русі під лозунгами комуністів довело, що робітничо-селянська змичка і в Європі стає фактом».
У 1925 році знову проходили вибори до чехословацького парламенту. В ряді сіл, особливо Свалявського, Міжгірського, Іршавського, Перечинського, Тячівського та деяких інших округів, комуністи одержали 60-70 проц. голосів, а в таких селах, як Тур'я Бистра Перечинського району - 84,3 проц., Малий Соковець - 79,9 проц., Тибова Свалявського району - 87,9 процента.
В 1927-1928 роки, у період найсприятливішої економічної кон'юнктури в Чехословаччині, значно посилився вплив буржуазно-націоналістичних і реформістських партій на трудящих. Це пояснювалось, насамперед, зміцненням аграрної буржуазії. розповсюдженням серед частини пролетаріату ілюзій про можливість «безкризового розвитку капіталізму». Помітне значення мала і та обставина, що після введення «гентської системи» реформістські профспілки, одержавши право видавати без
Повідомлення газети «Карпатська правда» про траурну маніфестацію трудящих Ужгорода, призначену на 27 січня 1924 року з приводу похорону В. І. Леніна в Москві.
робітним державну допомогу і здійснювати контроль за видачею цієї допомоги, цим самим дістали змогу посилювати свій вплив на робітників і нав'язувати їм свої ідеї.
В період капіталістичної стабілізації в Компартії Чехословаччини з'явилися правоопортуністичні ухили, зокрема з аграрного та національного питань. Закарпатський крайком КПЧ теж допустив ряд істотних помилок. Ці обставини призвели до тимчасового послаблення революційного руху. Вплив комуністів дещо зменшився, про що свідчать і результати парламентських виборів у 1929 році. Величезну ідейну допомогу комуністам Закарпаття, особливо при розробці правильної програми і тактики з національного питання, надали Комуністичний Інтернаціонал та ЦК КП(б)У. Після V конгресу Комінтерну закарпатські комуністи зайняли більш чітку позицію щодо возз'єднання краю з Радянською Україною. Звертаючись у вересні 1925 року до трудящих з пропозицією про створення єдиного фронту, Закарпатський крайком КПЧ писав: «Ми, на... частини розірвані українці, хочемо об'єднатися з своїми українськими братами в Союзі Радянських Республік». У зверненні підкреслювалось, що комуністи не виступають за негайний вихід із складу Чехословацької деряшви. Питання про самовизначення буде вирішено після того, як трудящі всіх націй країни шляхом спільної боротьби проти гнобителів скинуть владу капіталу.
Вихованню закарпатців у дусі пролетарського інтернаціоналізму сприяли їх зв'язки з Радянським Союзом: поїздка в складі делегації Компартії Чехословаччини на IX з'їзд КП(б)У, навчання активістів Закарпатської організації КПЧ у партійних школах Харкова і Києва, шефство трудящих Радянської України над робітниками підприємств Закарпаття. Трудящі Країни Рад з палкою любов'ю ставились до своїх поневолених братів. Це знайшло яскравий вияв, зокрема, у привітанні Київського окружкому КП(б)У на ім'я VII партконференції Закарпатської крайової організації КПЧ, в якому вказувалося: «Пам'ятайте, що наші серця б'ються одним темпом з вашими. У своїй визвольній боротьбі ви продовжуєте почату нами революцію, ми ж будуємо Радянську Республіку не лише для себе, а й для вас».
Рішуче долаючи помилки, Закарпатська комуністична організація активно підтримувала боротьбу КПЧ проти правого опортунізму і підготувалася до нового революційного піднесення, яке визрівало в країні. Початком цього
Закарпатська область
Сторінка 22 з 40
лозунгами комуністів демонструвало по над 40 тисяч трудящих. У серпні 1924 року по всьому краю прокотилась хвиля антивоєнних виступів. На придушення цих виступів уряд кинув жандармські загони. У Сваляві сталося кровопролиття. На підтримку трудящих Закарпаття по всій Чехословаччині, Починаючи з 1924 року на Закарпатті щорічно проводилися ленінські дні, тижні і місяці, які користувалися величезним успіхом у широких мас трудящих краю. Особливо велике політичне значення мали перші на Закарпатті вибори до чехословацького парламенту, які відбулись 16 березня 1924 року. І хоч власті зробили все можливе для того, щоб забезпечити успіх партій урядової коаліції на чолі з аграріями, вибори закінчилися переконливою перемогою комуністів. За список компартії проголосувало 100 242 чол. При виборах до палати депутатів (39,7 проц. дійсних голосів) і 82 273 чол. у сенат (38,7 проц.). Першими представниками трудящих Закарпаття у парламенті Чехословаччини були І. Мондок, І. Локота, М. Сидоряк, Е. Шафранко, Й. Гаті та інші.
Глибоку зацікавленість результатами виборів на Закарпатті виявив світовий пролетаріат. На багатолюдному мітингу в Празі робітники столиці палко вітали перемогу закарпатських комуністів. Радянська преса докладно висвітлювала, як проходили вибори на Закарпатті, передала привіт від комуністів CPСP «далеким братам і товаришам у боротьбі, яку вони розпочали». Журнал «Комуністичний Інтернаціонал» писав: «Голосування в Підкарпатській Русі під лозунгами комуністів довело, що робітничо-селянська змичка і в Європі стає фактом».
У 1925 році знову проходили вибори до чехословацького парламенту. В ряді сіл, особливо Свалявського, Міжгірського, Іршавського, Перечинського, Тячівського та деяких інших округів, комуністи одержали 60-70 проц. голосів, а в таких селах, як Тур'я Бистра Перечинського району - 84,3 проц., Малий Соковець - 79,9 проц., Тибова Свалявського району - 87,9 процента.
В 1927-1928 роки, у період найсприятливішої економічної кон'юнктури в Чехословаччині, значно посилився вплив буржуазно-націоналістичних і реформістських партій на трудящих. Це пояснювалось, насамперед, зміцненням аграрної буржуазії. розповсюдженням серед частини пролетаріату ілюзій про можливість «безкризового розвитку капіталізму». Помітне значення мала і та обставина, що після введення «гентської системи» реформістські профспілки, одержавши право видавати без
Повідомлення газети «Карпатська правда» про траурну маніфестацію трудящих Ужгорода, призначену на 27 січня 1924 року з приводу похорону В. І. Леніна в Москві.
робітним державну допомогу і здійснювати контроль за видачею цієї допомоги, цим самим дістали змогу посилювати свій вплив на робітників і нав'язувати їм свої ідеї.
В період капіталістичної стабілізації в Компартії Чехословаччини з'явилися правоопортуністичні ухили, зокрема з аграрного та національного питань. Закарпатський крайком КПЧ теж допустив ряд істотних помилок. Ці обставини призвели до тимчасового послаблення революційного руху. Вплив комуністів дещо зменшився, про що свідчать і результати парламентських виборів у 1929 році. Величезну ідейну допомогу комуністам Закарпаття, особливо при розробці правильної програми і тактики з національного питання, надали Комуністичний Інтернаціонал та ЦК КП(б)У. Після V конгресу Комінтерну закарпатські комуністи зайняли більш чітку позицію щодо возз'єднання краю з Радянською Україною. Звертаючись у вересні 1925 року до трудящих з пропозицією про створення єдиного фронту, Закарпатський крайком КПЧ писав: «Ми, на... частини розірвані українці, хочемо об'єднатися з своїми українськими братами в Союзі Радянських Республік». У зверненні підкреслювалось, що комуністи не виступають за негайний вихід із складу Чехословацької деряшви. Питання про самовизначення буде вирішено після того, як трудящі всіх націй країни шляхом спільної боротьби проти гнобителів скинуть владу капіталу.
Вихованню закарпатців у дусі пролетарського інтернаціоналізму сприяли їх зв'язки з Радянським Союзом: поїздка в складі делегації Компартії Чехословаччини на IX з'їзд КП(б)У, навчання активістів Закарпатської організації КПЧ у партійних школах Харкова і Києва, шефство трудящих Радянської України над робітниками підприємств Закарпаття. Трудящі Країни Рад з палкою любов'ю ставились до своїх поневолених братів. Це знайшло яскравий вияв, зокрема, у привітанні Київського окружкому КП(б)У на ім'я VII партконференції Закарпатської крайової організації КПЧ, в якому вказувалося: «Пам'ятайте, що наші серця б'ються одним темпом з вашими. У своїй визвольній боротьбі ви продовжуєте почату нами революцію, ми ж будуємо Радянську Республіку не лише для себе, а й для вас».
Рішуче долаючи помилки, Закарпатська комуністична організація активно підтримувала боротьбу КПЧ проти правого опортунізму і підготувалася до нового революційного піднесення, яке визрівало в країні. Початком цього